Бурчання на погоду 4
Як важко тОму, хто чарівне літо
Так любить та не хоче відпускать!
Якби останній промінець спіймать
Та зберігати до весни привіту!
Твердять усі: „Та скаржитись не треба!”
Мовляв, „люба погода – благодать”.
Та ну вас, не люблю я в дощ гулять,
Коли ця злива рясно ллється з неба.
Натягнеш плащ та й капюшон напнеш,
Ще й парасолька, - от кумедно вжеж.
Волосся враз зав'ється дрібним бісом.
Біжиш тюпки, пустун б`є по спині,
Або чекать доводиться мені,-
Немає краю дощовій завісі.
10.11.08г.
Свидетельство о публикации №108111004848
Мене на могилі",
Чтобы дождики в могиле
Мене не залили!
))))
Погутарим!
Ал Еф 07.07.2013 14:20 Заявить о нарушении
i твоя мова - це гостинець
Дякую.
З привiтом!
Римма Батищева 07.07.2013 18:11 Заявить о нарушении