Дружинам. укр

Коли зозуля роки прокує
Щасливий час до шлюбу настає
Рожевих окулярів не затьмарять
Похмурі , чорно – білі хмари .

Йде двоє поруч , ще не розуміють
Своє гніздо змостити чи зуміють
Для цього дав - би бог з небес уміння
В душі знайти душі порозуміння .

З - покон віків в сім`ї де голова
В скрутну годину лагідні слова
Щоб радість пополам , або біда
Неспинно час , як річкою вода .

До ближнього промова без докору
Де половина є підтримка і опора
Зваривши щоб не заварити кашу
Не розплескати щастя повну чашу .

Летиш додому , там завжди чекають
І не страшні вогонь і мідні труби
Не бачить хай ніхто того не знає
Як серце до безтями серце любить .

Бува всього , що і любов зав`яне
І шлюбні розплітаються вінки
Чому ж так плачете , тоді жінки ?
Як гинуть на війні чоловіки .


       18 червень 2006


Рецензии