Paul Celan - Niemandsrose
дякую за наснагу Андрієві Пустоґарову!
ПСАЛОМ
Це він – Ніхто. Ліпитиме нас із землі і глини
І надихатиме вустами порох наш
Ніхто.
Благословеним будь, Ніхто,
Твоєї примхи задля
ми квітнемо
до тебе
прагнучИ
Суцільнеє ніщо
Були ми, є ми, і навік
пребудемo, квітуючи:
Усі Ніщо,-
Нікого ружа
Із пестиком - незаймана душа
З тичинками пилку – в небесну пустинь
В червоному вінці
Від пурпурових вуст, що лиш, о лиш
Об тернії зарділись.
***
PSALM
Niemand knetet uns wieder aus Erde und Lehm,
niemand bespricht unsern Staub.
Niemand.
Gelobt seist du, Niemand.
Dir zulieb wollen
wir bluhn.
Dir
entgegen.
Ein Nichts
waren wir, sind wir, werden
wir bleiben, bluhend:
die Nichts, — die
Niemandsrose.
Mit
dem Griffel seelenhell,
dem Staubfaden himmelswust,
der Krone rot
vom Purpurwort, das wir sangen
uber, o uber
dem Dorn.
(“Niemandsrose”, 1963)
Свидетельство о публикации №108110900357
впереди Исус Христос...
Иннокентий Флик 04.12.2008 13:26 Заявить о нарушении