Його погляд – муті блакить
В поволоці густого туману.
І душа моя стрімко летить
В обійми п’янкого дурману.
За скельцями мутних очей
Його щиру душу не бачу,
Бо лестиві слова – серця лілей –
Засліплять навіть і зрячу.
І віриш неправді – святій брехні,
Тим очам гіпнотично-красивим
Довіряєш, як батьковій сивині,
Щоб знову здаватись щасливим.
Та промінь сонця очі лизнув,
З-під повік душа визирає.
Й стає очевидним, що він не забув
Ту, яку дійсно кохає.
Дзеркало душi
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2008
Свидетельство о публикации №108110901569
Свидетельство о публикации №108110901569
Рецензии
Ой, как здорово! Красивое стихотворение на украинском, я и не читала раньше ничего подобного.. завораживающе
Лили Кирстен 10.11.2008 16:04 • Заявить о нарушении
Лили Кирстен 10.11.2008 16:04 • Заявить о нарушении
Спасибо, Лили, мне приятно, что тебе понравилось.
Всегда рада общению и твоей очаровательной улыбке.
С симпатией,
Татьяна
Татьяна Левицкая 10.11.2008 16:29 Заявить о нарушении
Всегда рада общению и твоей очаровательной улыбке.
С симпатией,
Татьяна
Татьяна Левицкая 10.11.2008 16:29 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.