Здавалося мені давно вже звикла
До телефонних , без облич, розмов,
Але щоразу розквітає квітка
У сердці. Й оживає воно знов.
Твій голос заспокоює і манить
У той далекий край, де нас нема
Не знаю. Та здається мені... Мабудь...
Якщо обнімешь... Скінчиться "зима"
Бо слів твоїх тепло мене зігріло,
Лише від коротеньких тих розмов!
А може сердце вже давно горіло?
І це тепло твоя й моя любов!!!
А може сердце вже давно гор ло?
© Copyright: Инна Голуб, 2008
Свидетельство о публикации №108110800122
Свидетельство о публикации №108110800122
Рецензии