Паспорт

Твій хиткий сон.
В вітальні гучний дзвінок - телефон.
"Алло, розбудив?"
"Що треба?Кажи, що хотів?"
"Ой. А мені Лару". - "Ти помилився"
І в пам'яті лише гудок лишився.
Довгожданний сон.
"А коли знов телефон?" - "СПИ!То в тебе забобон"
Дзвінок. Не такий. То у двері.
Сусід козел! У нього на всю грають "ЗВЕРИ".
"Хто там?" - "Пошта. Вам тут лист"
Думка: "Листоноша...."
 синонім: "Глист"
"Розпишіться. Лист Кравцевій Ларисі"
Знов уява: цей от глист на музейному списі.
"Стоп! І знову про цю дівку"
Згадується, що до сих пір не проявила плівку.
"Ну то ви розпишетесь чи ні?"
"Тут таких нема!" Двері зачинаються мов уві сні.
Сон. Ти зла.Знов телефон.Мобільний.
В пам'яті: "О!Липень! Саша тут іще цивільний!"
"Алло! Крава та ты не пАверишь!"
"Гей!Стояти!Що ти ото мелиш?!"
Вимкнула мобільний. І дістала паспорт.
Фотка - ти. І Кравцева Лариса здрастуй!
АААА! Істерика. Прокинулась.Телефон. Він кричить"
Думка: "Спершу паспорт. Потім розберемось, що робить". :)))