Провина

Це відбулось за нашої доби.
З`явилась руйнівна, бездумна сила,
Безжалісно, зухвало покосила
Віками сонця пещені дуби.

Дуби боролись за своє життя,
Стояли міцно лісу піонери,
Та впали під пилою ненажери,
За ними й ліс пішов у небуття.

Соромлячись, хилили ми лоби,
Знесилені, позбавлені хотіння,
Не позбирали й дубове насіння...
Як свище пустка нашої доби!


Рецензии
Чарівна мова, хоча зміст - сумно, особливо від того, що правду пишете.

Ксения Защепкина   19.11.2008 18:05     Заявить о нарушении
Дякую! Яке життя, такі ж бо й вірші.

Бык Бодастый   20.11.2008 11:07   Заявить о нарушении