Якось в небі темно-синім,
Під рожевою зорею,
Польотом безхмарним, польотом повільним,
Ми зустрілися з нею.
Прозора свідомість, суттєвість кристальна,
Проникливий розум, краса ідеальна,
Зелені очі, та вогненні крила,
Твоє існування мене осліпило.
Красиво літаєш, та високо дуже,
До тебе піднятись я суто не дужий,
А ти все літаєш, та не відчуваєш,
Не помічаєш, ти просто не знаєш.
Літаю я поруч, поруч з тобою,
Але не смію торкнутись рукою,
Не смію твоє я серце зігріти,
Втрачає свій сенс подальше прагнення жити.
Падає каменем, загибле кохання,
Невже припинилось його існування,
Як знову в злетіти, я навіть не знаю,
В устах затверділо це слово – “Кохаю”...
Ненароджене кохання
© Copyright: Тень Вчерашнего, 2008
Свидетельство о публикации №108110103219
Свидетельство о публикации №108110103219
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.