Хоч злипаються стомлені очі,
По дорозі в оселі святі,
І не легко у темряві ночі,
Йду за Богом в земному житті.
Я на камені гострі ступаю,
О, як боляче босим ногам!
Але часу і далі не гаю,
Йду вперед, бачу світло я там.
Світло правди, спасіння, і віри,
В Ньому тількі надія моя,
Все життя своє Богу довірив,
Я корабель, а Він мій маяк!
Там в небесній оселі чекає
Той, хто дав мені вічне життя,
Лиш Йому я хваління складаю
Він мій Батько, Його я дитя.
17.04.1998
Хоч злипаються стомленi очi
© Copyright: Люба Охман, 2008
Свидетельство о публикации №108110102804
Свидетельство о публикации №108110102804
Рецензии
Любочка, хай це світло ніколи не згасає у Вашому серці і надихає на нові прекрасні вірші!
З теплом.
Лариса Хоменко 01.11.2008 21:49 • Заявить о нарушении
З теплом.
Лариса Хоменко 01.11.2008 21:49 • Заявить о нарушении
Duje dyakuyu za tepli sliva, nehay Bog Vas blagoslovit!
Люба Охман 01.11.2008 23:56 Заявить о нарушении
Люба Охман 01.11.2008 23:56 Заявить о нарушении