Коли летять в Каленики лелеки
Над місцем, де стояла церква Божа,
То бачать Ангела… Ні дощ, ні спека
Прогнати того Ангела не можуть.
Він день і ніч над місцем тим літає,
Він прикипів до нього б то неначе…
Серед садочків сонячного краю
Господній Ангел безутішно плаче.
Господь йому звелів оберігати
Той храм, що необачно зруйнували…
Раділи на розваллі бісенята,
Що кривди там багато, правди – мало.
Руїни зникли, щезли десь поволі,
Забули про галявину селяни,
Та Ангел, оглядаючись довкола,
Все плаче, бо щемлять пекучі рани.
Крилом він хоче відігнати лихо,
Надію має, що прозріють люди
І буде всім розрада та утіха –
Засяє хрест на храмовій споруді.
Коли летять в Каленики лелеки
Над місцем, де стояла церква Божа,
То бачать Ангела… Ні дощ, ні спека
Прогнати того Ангела не можуть.
Коли летять в Каленики лелеки...
© Copyright: Валентина Яроцкая, 2008
Свидетельство о публикации №108110102144
Свидетельство о публикации №108110102144
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.