Роману - смерть!
Традиційні форми поезії – також…»
Петро Сорока
Жахітна річ – роман себе зужив!
Поезія от-от уріже дуба.
Отак завжди – твори, пильнуй, служи,
А він – зужив. Даремно гріли чуба!
Ти не Жорж Санд, на жаль, і не Дюма,
Вони ще встигли, їм-бо пощастило.
Аж гульк – зужив! Морочитись дарма.
Тут хоч молись, хоч клич нечисту силу.
Ні тем нових, ні образів. Гаплик!
Все вже було. Все увійшло в аннали.
Ще Достоєвський прокрутився, встиг.
А нас вони ганебно обікрали!
Злодюги-класики! А щоб утнуть нове –
То ж треба геніальну мати вдачу.
А я погляну в люстро – і бігме,
Нікого геніального не бачу.
Отож, літературнії мужі,
Рятуймося! Стоїть питання руба!
Письменству – смерть. Роман себе зужив.
Поезія от-от уріже дуба.
Свидетельство о публикации №108102904165
Читала з посмішкою. Вдало.
БОГ В ПОМІЧ!
З повагою.
Катруся Степанка 07.02.2010 22:27 Заявить о нарушении
Бог в поміч і Вам!
Леся Романчук 19.02.2010 22:00 Заявить о нарушении