А листопад стоїть в журбі осінній
І листя-сльози падають до ніг.
Ще теплий промінь пригорнув калину -
Він її від холоду зберіг.
В обіймах сонної перстороги,
Я відчуваю серцем - поруч ти,
Шумлять холодні листопадові дороги,
Де тліють нами спалені мости.
Спалено мости між нами назавжди,
Згоріло все, кохання вже немає.
Куди тепер тобі, мені - куди?
Не знаю я, і ти, мабуть, не знаеш!
Осів туман холодною журбою,
Тепла не повернути нам назад,
Волає серце, плаче за тобою:
- У всьому винен місяць листопад!
У всьому винен м сяць листопад
© Copyright: Виталий Поплавский, 2008
Свидетельство о публикации №108102704235
Свидетельство о публикации №108102704235
Рецензии
За листопадом обов'язково прийде грудень, а невдовзі й березень. Треба лише трошки зачекати. Сподобалося, тільки сумно стало на душі.
Натали Бондаренко Защепкина 26.10.2009 21:08 • Заявить о нарушении
Натали Бондаренко Защепкина 26.10.2009 21:08 • Заявить о нарушении