Я не можу більше чекати. Сили скінчилися. Вимкнули світло.
Де б мені взятися? Звідки з"явитися? Як прорости в дорослу бувалу жінку?
Граю з собою в зовсім дитячі ігри - з малою поправкою -
повністю даю собі звіт у цьому. Як скучно. Як все набридло.
Я рву на клапті будівлі в свой уяві.
Блукаю - все подумки - незвіданими містами,
що стали мені вже рідними. Залишаю
зернятко себе - там. Певно,щоб таки зійти потім і залишитися назавжди.
Такі несуразні механізми захисту.
Хоча я вірю в безсмертя душі.
пошуки
© Copyright: Френия Шизо, 2008
Свидетельство о публикации №108102600554
Свидетельство о публикации №108102600554
Рецензии