***
Буває — на сотні частин.
Транспортиром вимірюю нахил
своєї душі і посил
її. Важко живу з інтровертом
в собі. Там же міняю стать.
Відсилаю порожні конверти,
коли нема що сказать.
Літаю — стилем пінгвіна.
Сміюсь — як по склу метал.
Є сумніви, що людина
я є — хіба на загал.
Для себе — я невідома.
Я - все є і я — ніхто.
Від себе бува оскома.
Я — драма. Я — шапіто.
Вагаюсь, купуючи ручку.
І миттю стріляю в ціль.
Боюсь промовити гучно,
та серцем взялася цвіль.
Засохло і зашкарубло.
А то ж було прикриття!..
То, певно, так діє згубно
вона на моє життя.
Свидетельство о публикации №108102600552
"Буває, ламаюся навпіл.
Буває — на сотні частин.
Транспортиром вимірюю нахил
своєї душі і посил
її. Важко живу з інтровертом
в собі. "
та
"Є сумніви, що людина
я є — хіба на загал." - Браво!
Ви неймовірно легко пишите, немов дихаєте віршованими рядками! Хочеться також відмітити вашу українську - можливо саме в мові більша частина шарму ваших віршів!
З симпатією Софія
София Лонская 31.10.2008 04:54 Заявить о нарушении
завжди рада Вас бачити у себе)
з теплом і цукерками,7Б )
Френия Шизо 01.11.2008 02:04 Заявить о нарушении
капли пламени - в небе топятся..
верный путь.вот же он.только досыта
накормили тебя тревогами,
и грозили не раз острогами..
но, не страшно всё -
просто приторно,
слишком грязью чужой пропитано.
Френия Шизо 01.11.2008 07:48 Заявить о нарушении