Він ніс свій хрест, не легший, як в Учителя,
І рік, і два, і двадцять. Ще не тут.
Ще не пора, не місце відпочити.
Той хресний шлях, ота хрестова путь.
Він ніс його у холод і у спеку
У синю даль незайманих снігів,
Він ніс хреста і слово так далеко
Від пальмово-оливкових гаїв.
І от — ріка несе могутні хвилі,
До неї в'ється стежкою узвіз.
Отут він зняв хреста з плечей, знесилений.
Звершилося. Скінчилося. Приніс.
Блакитно-біла, синьо-золочена
Дорога, що нам вірою сія,
І в тих кольорах — церква, наречена
Андріївською, на його ім'я.
Андрiiвська церква
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108102502864
Свидетельство о публикации №108102502864
Рецензии
Удивительны стихи Ваши, светлы и чудесны! Мне не мешают различия во взглядах на историю и политику видеть и наслаждаться истинным искусством! А все остальное от лукавого...
Замечательно!!!
Игорь Дадашев 03.10.2009 18:34 • Заявить о нарушении
Замечательно!!!
Игорь Дадашев 03.10.2009 18:34 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.