Чернетка дня вже списана до краю,
Пора переписати в чистовик.
І раптом вечір щупальцями крає
Мій білий день, що до осоння звик.
Щезає день і годі сподіватись,
Що хтось поверне вкрадене мені,
А істини, не навчені літати,
Безкрило й лунко падають до ніг.
Щербатий день- надщерблене сумління,
Нещире літо- щирі почуття...
Ламає вітер біль через коліно,
Бо він крилята сам собі відтяв...
Чернетка
© Copyright: Наталя Терещенко, 2008
Свидетельство о публикации №108102502298
Свидетельство о публикации №108102502298
Рецензии
Вкраденого ніхто не поверне, але сюрпризи інколи бувають - відкриваєш сторіночку, а там віршик, і саме такий, як мені треба сьогодні.
Леся Романчук 25.10.2008 18:57 • Заявить о нарушении
Леся Романчук 25.10.2008 18:57 • Заявить о нарушении
Дякую, Лесику, у мене зазвичай такий настрій з"являється коли ти якийсь час буваєш відсутня. Ось сьогодні і настрій пішов угору.
А ще переведемо годинники і будемо на годину довше спати.
Лагідних снів,Лесю!!!
Наталя Терещенко 25.10.2008 21:39 Заявить о нарушении
А ще переведемо годинники і будемо на годину довше спати.
Лагідних снів,Лесю!!!
Наталя Терещенко 25.10.2008 21:39 Заявить о нарушении