Я чимало подорожував.
В дивовижних краях побував
І навчився тлумачити сни,
А наснився мені
Туман, густий, як сметана.
Куди не поглянь –
Нема, нічого нема,
Є лише туман.
Сірим ранком без сонця і хмар
Я здригнувся, згадавши кошмар.
Зазирнув в її очі сумні:
Там не радість, не гнів.
Там він, густий, як сметана,
Чужий, мов стіна.
Нема, кохання нема.
Є лише туман.
І покаявся я, і пролив
Чисті сльози, і Бога молив,
Щоб мені промінь світла Він дав,
Аж раптово розтав
Туман. Куди не погляну –
Квітуча весна.
Нема, туману нема
І лиха нема.
Туман
© Copyright: Александр Кучеровский, 2008
Свидетельство о публикации №108102501219
Свидетельство о публикации №108102501219
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
