Цiлувалися двоe
Цілувалися двоє у парку вечоровім,
Поміж добрих, недобрих і байдужих очей,
І ялини напроти наїжачили брови,
А калина схилилась до дубка на плече...
І дарма, що осіннє, і дарма що сльотаве,
що вороже та сіре без початку й кінця,
А вуста промовляли лиш освячене «аве»,
І горіли очиська, і палали серця.
Так і згОдилась осінь листопаду прощати
Скаламучене небо, і зачинений храм,
Бо усякий кінець- є всього лиш початок,
А нове -лиш забутий і оновлений «крам»...
© Copyright: Наталя Терещенко, 2008
Свидетельство о публикации №108102304587
Свидетельство о публикации №108102304587
Рецензии
Тихесенько зачиняю двері - хай собі двоє цілуються, заважати не можна.
Лиш дозволю собі спитати - у вас закохані цілуються у паркУ? А в нас - у пАрку... А ще кажуть - схід і захід разом...
Через дев'ять місяців хай зателефонують.
Леся Романчук 25.10.2008 18:52 • Заявить о нарушении
Лиш дозволю собі спитати - у вас закохані цілуються у паркУ? А в нас - у пАрку... А ще кажуть - схід і захід разом...
Через дев'ять місяців хай зателефонують.
Леся Романчук 25.10.2008 18:52 • Заявить о нарушении
Лесю, а таки у пАрку. Що тепер будемо робити, в садок їх перемістити , чи що?:)
У будь якому разі,зателефонують:)!
Наталя Терещенко 25.10.2008 21:25 Заявить о нарушении
У будь якому разі,зателефонують:)!
Наталя Терещенко 25.10.2008 21:25 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.