Солока і як річка швидка
Тиха, як крик мовчазна
Путівка у Щасливі літа
Курорт туди, де колись була
Прага, якась чарівна
Притензійна й непохитна була
Прокрадаючись геть у Київ
Я мовчала, а він мріяв
Обгортаючи душку свою
Я задоволено мовчу
Знаю всю правду
І з усмішкою спогадаю,
сиджу
Наче у колисці часу
Покочуюсь я
Ніби все буде так,
як має бути, так як заслужила
Тунель потрохи у даль простягаеться
Кожен у минуле лиш
у думках повертаэться!
Мечты о Праге
© Copyright: Настасья Ющенко, 2008
Свидетельство о публикации №108101903112
Свидетельство о публикации №108101903112
Рецензии