12
Хочу, щоб ти прийшов і зачарував мене
поглядом, рухом, подихом
Я б кішкою блиснула жовтими очима
і покинула тебе,
і повернулась перед відчаєм
Ми б зникли на тиждень, на вічність, на мить
Якщо б не потонули у щасті, один в одного в очах
повернулись...
читали б з однієї книги,
ділились останньою чашкою кави,
останнім шматочком не затьмареної свідомості,
танцювали б під тишу, під дощ,
шукали б у веселки нові кольори.
У нас був би сірий пухнастий котик,
який клубочком згорнувшись лежав поміж нас, або
ми обоє вмощувались у тебе на грудях.
Кожного зимового дня
лежали б на сніжку серед поля,
на замковій стіні щоранку дивувались світанку...
Так хочеться, милий, коханий, рідна душа...
знати б де ти...
У нас сьогодні мокро і холодно...
А в тебе?
Може в тебе дощ...
краплею проковзнути б по твоїх вустах,
сніжинкою впасти б на твої розкішні вії,
переливатись промінчиком сонця на твоєму волоссі.
хочу стати новим кольором у веселці,
щоб ти мене знайшов....
Свидетельство о публикации №108101703635
Треба шукати самій, а то чоловіки такі незграби та недотепи, що дальше свого носу не бачать(Цікаво, не цей жарт ніхто не образиться?) :):)
Юлия Эбервейн Захарченко 28.02.2009 21:01 Заявить о нарушении
щойно допила останній ковток.....
дякую за відгук.... я власне не хотіла виставляти цей твір...
він був ніби... хммм... криком душі чи що...
такий стан смішний....
а далі... виставила...
хто ж здогадається правда це чи ні??!! )))
Творча Натура 28.02.2009 21:04 Заявить о нарушении
Добре, що ти це виставила.
Юлия Эбервейн Захарченко 28.02.2009 21:14 Заявить о нарушении
Юлия Эбервейн Захарченко 08.03.2009 12:49 Заявить о нарушении