пастка
між нами пастка часова,
і ні однісінького слова.
Як безпорадності тулитись
до безіменності грудей
навколо сонця по орбіті
мені ніколи не згоріти
від полум’яної зорі
ні долетіти, ні дійти.
Свидетельство о публикации №108101303016
пастка звички, пастка збентеження
словом і поглядом,
всенедозволено
навколо, навколо, навколо золота.
Глянути - з острахом,
думати - жадібно,
що ж так оманливо в пастку покладено?
Світиться, пахне, і вабить - і поруч
пересторога - таж боляче, боляче...
Стільки разів обпікалися зорями!
Пастка. І ми її не переборемо?
Леся Романчук 13.10.2008 18:41 Заявить о нарушении