Я дружина дощу. Я живу у його гаремі,
Серед інших таких же дівчат і жінок дощу,
І як інші жінки, я на нього чекаю ревно,
І шепочу затято сакральне « не відпущу!»
Я дружина дощу. Він приходить коли захоче,
Він буває грайливим, буває і навпаки,
Та без нього вселенська нудьга мою душу точить
І без нього чомусь не «народжують» тут жінки.
Я чекаю його. Він приходить, і він минає.
Залишає родзинку на згадку про наш роман..
Я дружина дощу, лиш про це ще ніхто не знає,
І лиш вчора у дощ я дізналась про це сама...
Дружина дощу
© Copyright: Наталя Терещенко, 2008
Свидетельство о публикации №108101203699
Свидетельство о публикации №108101203699
Рецензии
В дощі - як вдома,
з дощем на Ти.
І краплі -
Всесвіту світи. :)
Юрий Лазирко 14.10.2008 23:23 • Заявить о нарушении
з дощем на Ти.
І краплі -
Всесвіту світи. :)
Юрий Лазирко 14.10.2008 23:23 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.