Серце кличе із барикади,
щоби збитися у куточку,
милоститися Христа ради -
свічку ставити, зір - у точку.
Тіні - засвітла та позаду,
як до сонця іти на сповідь.
Світ за очі подамся, зрадо -
щоб не чути тебе у слові,
щоб не бачити, як спинають
понад містом хрести святому.
Ти в мені - непочатий краю
тих доріг, що ведуть додому.
Тих шляхів, що до сходу - сходи,
а до заходу - провидіння.
Поривання - на хліб та воду,
а покликання - на насіння.
Сплив емоцій - гірським потоком,
омиває пороги слуху,
не надивиться краю око,
щоб набрати по горло духу.
І залежаний у півслов`ї,
на собі прожену оскому.
Серце кличе - налите кров`ю,
а проб`ється - хвала святому.
Небеса відчиняють брами
і пекельні вогні згасають...
Розпинають. Будують храми.
Суєта - непочатим краєм.
9 Жовтня 2008
Серце кличе
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108100904759
Свидетельство о публикации №108100904759
Рецензии
Тих доріг, що ведуть додому,
Не збагнути тим, хто вдома...
Тож якому молитись святому,
Щоб позбутись суєт і втоми,
Щоб відкрились небесні брами,
Щоб побачити знову маму?..
Такий тривожний і водночас красивий вірш... Мова дуже гарна.
Спасибі, Юрію! Перечитала декілька разів.
:)))))
Анна Корниенко 13.10.2008 21:56 • Заявить о нарушении
Не збагнути тим, хто вдома...
Тож якому молитись святому,
Щоб позбутись суєт і втоми,
Щоб відкрились небесні брами,
Щоб побачити знову маму?..
Такий тривожний і водночас красивий вірш... Мова дуже гарна.
Спасибі, Юрію! Перечитала декілька разів.
:)))))
Анна Корниенко 13.10.2008 21:56 • Заявить о нарушении
Дякую Аню,
За побачення з мамою - віддав би все, що маю!
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 14.10.2008 01:19 Заявить о нарушении
За побачення з мамою - віддав би все, що маю!
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 14.10.2008 01:19 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.