Сопiлочка
Сонце стомлене зітхає.
Тужить гай.
На сопілці вівчар грає.
Вигравай.
Відчувають вівці втому.
Скрізь розмай.
Хай мерщій ідуть додому.
Підганяй.
Вечір супить чорні брови.
Скоро ніч.
Йде дівчина із діброви.
Хустка з пліч.
«Ой, вівчарику мій милий,
Не барись.
Покохав, то будь сміливим.
Одружись.
Зачаровану сопілку
Продавай.
Наливай весільну чарку.
Більш не грай.
Інші будуть слухати
Ті пісні.
Гарним личком марити
Навесні».
«Люба, серденько кохає
Через край,
Та сопілка душу крає…
Забувай».
Свидетельство о публикации №108100902175
Та й собі
Хочеться любитися
Навесні,
Але всі доріженьки
Замело
До весни чарівної
В те село...
Дуже гарно співається,дуже...
Дякую Вам за Ніжність
Веточка Вишни 28.08.2010 11:36 Заявить о нарушении
Ви дуже чуттєва, дякую щиро!!!
Татьяна Левицкая 11.01.2011 12:14 Заявить о нарушении