Як "повість" згубила із крапкою "і"
то враз потепліло та збилося купи.
Криланові крила - для дум кораблі,
а спогади - серцем розкидані струпи.
Стриножені пальці в молитві - "...Амінь",
я вийшов із себе - собі сам ізгоєм
і бігла за мною налякана тінь
і падала в очі та більшала вдвоє.
Шукаю себе з того часу в рядках,
у римах затертих, на криласі храму,
мене розривають, як йду по руках,
а йду, щоби збігти скоріше до мами -
на світло - до неба, де крапки над "і"
землею - надир, а травою - намітка
з густого туману, де з дум кораблів
закидують сонцем просочену сітку.
Рибин золотих - на розплід і бальзам,
людей дорогих - скільки світла до столу...
І голос - мій крилаш, а вітер - я сам,
куди би не дув - моє серце навколо.
8 Жовтня 2008
Повiсть без i
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108100800271
Свидетельство о публикации №108100800271
Рецензии
За мною теж тепер бігає налякана тінь - і озирається, чи не вискочить знову якийсь Пилип із конопель.
Юр, не можу писати щиро, а нещиро не варто, я краще пташечку пошлю.
Леся Романчук 09.10.2008 21:21 • Заявить о нарушении
Юр, не можу писати щиро, а нещиро не варто, я краще пташечку пошлю.
Леся Романчук 09.10.2008 21:21 • Заявить о нарушении
Добре Ле`,
Чекатиму на пташку - долоні відкриті :)
Юрий Лазирко 10.10.2008 01:42 Заявить о нарушении
Чекатиму на пташку - долоні відкриті :)
Юрий Лазирко 10.10.2008 01:42 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.