Не дай Бог з Iвана пана

Чого стовбичиш, мов ковтнув кілка?
Тенета сплів не згірше павука,
підготував лизальний апарат,
от тільки покажіте, де лизать.
А як покажуть, то в один момент
зігнеться втроє, витрима хребет,
і поповзом з-попід вельможних п'ят
пилюку цілувати буде рад.

І має рацію — під певною п'ятою
пилюка та буває золотою.

А нализавшись тих поважних місць
під сонечком для себе пляц очисть.
Заплачено по дорогій ціні,
тепер платити будете мені.
Позичена корона — не своя.
Позичено якось вона сія,
і, хоч на перший погляд золота,
від поруху найменшого зліта.

Ото й стоїш, немов із бронзи литий,
і голову боїшся похилити.

Того що з пана пан — то є одне,
йому вінця і буря не схитне,
за ним шляхетні прадіди стоять,
він є, йому не треба удавать.
Тому простий він з кожним і привітний,
не пнеться ввись, а все одно помітний,
подасть старому і малому руку,
він з молоком засвоїв цю науку.

А ти за гривню ладен удавиться.
Ото між вами і уся різниця!