Коржi
Коржі бабусі Сані на столі, -
Зійшли мов сонце, ген, з-за небокраю.
Всю мудрість степу, рідної землі,-
В руках, неначе таїну, тримаю.
А чи курличуть сизі журавлі,
Чи буйний цвіт шаленого розмаю.
Сей давній харч готують матері,
Із щедрого санжарського врожаю.
Утерши піт, ранкової пори –
Їх погляд в степ, де мріють явори,
Де сивий шлях верта синів до хати…
Промінням теплим сяють батько, мати,
Сім’я смакує медом і вином,
Коржі, мов оберіги, за столом!
Свидетельство о публикации №108100600530