Посвящается В. О
Не спитаю тебе про сумні душі війни...
Як проходив той час, коли мене чекала?!
І навіщо писав, коли ти не читала...
Не сприймаю за гріх, та не треба казати
Що чекала мене, і що є щО спитати...
Ти не бійся мене - я про тебе забуду
Та людиною більше ніколи не буду...
Є кінець почуттям, і колись він настане
І зачепить мене і мене він застане.
Настраждаєшься й ти за те, що кохала
І тоді зрозумієшь ти те, що не знала...
Свидетельство о публикации №108100403727