У нас майбутнього немає!
Прости. Пробач. Залиш мене.
Дні наші снігом замітає
І корабель у інші гавані пливе.
Між нами було не кохання,
А так... назва лиш одна
І наше станнє прощання
Його справжнє ім"я назива.
Облиш, не треба більш прокльонів,
Забудь усе, як забуваю я!
Я не єдина, а одна з мільйонів,
І тим паче більше не твоя.
Прости мене, звичайно,
Могли б по іншому ми розійтись
Та пісня вже була фінальна
Забудь мене... колись...
Залиш мене!
© Copyright: Ольга Стужная, 2008
Свидетельство о публикации №108100402981
Свидетельство о публикации №108100402981
Рецензии