Станси 36-40

(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.

(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.

(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.

(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.

(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.

1 Жовтня 2008


Рецензии
Юрцю, про язик - класно! 37 - чудо, з води вийти напівсухим, напівчистим - то дуже цікаво.
Про осінь дуже добре зроблено.
Буси - руси (русизм), ранений - діаспорненько заговорив, сонечко, хай буде поранений. А калина - краплі крові - банальненько якось, як на тебе, Ю. Подумай. Маєш чим, Богу дякувати.

Леся Романчук   02.10.2008 22:15     Заявить о нарушении
Виправив же 40го станса - дякую за аналіз.
:)

Юрий Лазирко   02.10.2008 22:46   Заявить о нарушении
Оце так переробив! Написав зовсім іншого! Але розколяджені - не дуже (імхо) вдалий словотвір.

Леся Романчук   02.10.2008 23:25   Заявить о нарушении
How about "затамовані'?

Юрий Лазирко   03.10.2008 00:59   Заявить о нарушении