Заховатись у темряві ночі,
Яку бачиш лише уві сні,
Прагну я, але мозок не хоче
Крок зробити назустріч пітьмі.
Наче думка натхнення у пастці
Я блукаю куточками мрій
Все химерно і дивно у казці,
Що перервана подихом вій.
Ти забудеш мене, наче квітку,
Що поклала рука у альбом
Мине час і коли-небудь взимку
Пригадаєш навіяний сон.
Марення
© Copyright: Ольга Гаубас, 2008
Свидетельство о публикации №108093000550
Свидетельство о публикации №108093000550
Рецензии