http://stihi.ru/2008/05/08/2372
двадцять і перше
гряде тривожною неминучісттю,
як бубнявіють пуп"янки щовесни
я нотувала кожен зліт віршем
і кожне падіння сумом
і от мов криця
із вогоню у лід і знов у вогонь
нестримна моя загартованая жага
несе мене крізь "але" і "якби ж"
аби твердоплавним пером передзим"я
виписувати атраменти візерунків
на літописі мрій
коли б коло хатнього вогнища
навіть ув обіймах холодної півночі
жасмини оці розквітали від його голосу...
і ця ж сильна долоня владною лагідністю
пестила спраглу ріллю
двадцять і другого сезону любови
алаверди на часом перевiрене кохання
© Copyright: Иван Славко, 2008
Свидетельство о публикации №108092800341
Свидетельство о публикации №108092800341
Рецензии