http://stihi.ru/2008/09/16/4359
Ти нічого на вІДь й не сказав,
Буцім все, як мусить... душу млоїть
Гіркотня порожності - вокзал.
відійшов у дзязкіт - поїзд.
Невголосно змовчане «ну от»,
і валізи, терті мов би ризи,
Знаєш чи не хочеш — від'їзджай,
Ganz bestimmt- "Die Liebe ohne Visum".*
Мовчимо. Сплива останнє... ніч
розкрива колінзбиття перону.
Лунять кроки зойкно врізнобіч,
Хоч й в одному досій-ще вагоні.
* ПЕтер Гандке : "Любов без візи",
з протоколу німецкою:
Цілком визначено: любов без візи.
чоловiча версiя жiночий твору
© Copyright: Иван Славко, 2008
Свидетельство о публикации №108092800305
Свидетельство о публикации №108092800305
Рецензии