Ти обійми і поцілуй.
І більш мені ніщо не треба.
Розтворимось з тобою вдвох
Один у одному мов фарби неба,
що утворили височінь.
Далеку й неосяжну ні для кого.
А лиш для Бога, вищого за всіх.
Ми створимо Його удвох з тобою.
Нехай на відстань розшматують нас
Тебе й мене, блакить оту святую
Всі хмари, звуться що життям -
то чорні грозові, то світлі та прозорі.
То лиш з-під них здається так.
А там над ними аж до сонця
Співає нам хай щастя птах.
Бо ми у Божій оболонці.
Коханий
© Copyright: Лилия Дорожко, 2008
Свидетельство о публикации №108092503828
Свидетельство о публикации №108092503828
Рецензии