I.
Мутніють фарби від води,
"живу" - від стін. Чекання - стеля.
Мене на ноти поклади
тактильно серцю, менестрелю -
маестро світла і тепла.
Звучатимуть акорди щирі -
крізь небо милість протекла
і я ще раз собі повірив,
що зможу збудувати храм
на звук, як глибину криниці.
Крилато й холодно словам,
долоні - гнізда для синиці.
II.
Дороговкази журавлям -
зістарена завчасно зелень,
на вітер пущені поля,
дими - самітники поселень.
"Курли" - крізь груди, мов стріла
з розчуленим та чуйним летом.
Політ луною - "Тут була...",
розписане на миті - "Де ти?"
III.
До неба - руки, в землю - слід,
а голосіння поміж ними
карбує пам`ять в заповіт,
за нотами - лягають рими
у шерех - цуценям до ніг,
під місто - гицля око сіре,
на вічно втоптаний поріг,
поза яким - господство віри.
24 Вересня 2008
Мутнiють фарби
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108092403556
Свидетельство о публикации №108092403556
Рецензии
Ой, як же гарно! Так до серця...
Тебе на ноти - серенада.
Тебе на ноти - вир симфоній.
На ноти рими покладати -
священний дар ночей безсонних.
Леся Романчук 25.09.2008 20:52 • Заявить о нарушении
Тебе на ноти - серенада.
Тебе на ноти - вир симфоній.
На ноти рими покладати -
священний дар ночей безсонних.
Леся Романчук 25.09.2008 20:52 • Заявить о нарушении