Десь вітер за вікнами зриває стріхи
Згинає дерева листям на втіху
Горить і палає золотом листя
Злітає додолу, не знайде місця
Я наче той вітер літаю в небі
Я наче те лится помру без тебе
Якщо ти є ґрунтом, згнию від бруду
Якщо ти повітря - горіти буду
Я хворий, як листя на голих деревах
Підлечу я вітром, з дерева нишком зірву я себе
Воліє, шепоче мені щось осінь
Не втримаю стріху і плачу й досі
Осiнь
© Copyright: Павел Волошин, 2008
Свидетельство о публикации №108092303176
Свидетельство о публикации №108092303176
Рецензии