Не питай себе чому стало
І навіщо це тобі дала
Розуміння і пітьму дала
Зрозуміти це життя мало
Не питай себе куди тіло
Не боляче, бо вона вміла
Ми не знаєм, що і як - зовсім
Пізнавай це, ну а ми - потім
Не питай себе чому плачим
Те, що ти, не знаєм і не бачим
Чуєш, чуєш, як тебе кличуть
Від нас далі а до них ближче
Не питай себе чому страх
ЇЇ вигляд на землі - жах
Майже весь наш білий світ - гидота
Але то вже не твоя турбота
Не Питай
© Copyright: Павел Волошин, 2008
Свидетельство о публикации №108092303167
Свидетельство о публикации №108092303167
Рецензии