Ти
Ти сонце, від якого я біжу.
Ти думка, що ховає правду,
Якої я нікому скажу.
Ти моя пристрасть, яку я не бажаю,
Моє тепло, яке не бережу.
Та й радості з тобою я не знаю.
Хоча...поганого нічого не скажу.
Ти поле з небокраю і до краю,
Тебе вивчати денно і вночі.
Але три тисячі синців я маю
Від щирих спроб довіритись тобі.
Ти наче море, що лякає штормом,
Зненацька хвилі, дощ, гроза.
А потім раптом знов застигне в штилі.
Але вже в іншім морі плавають суда.
Ти наче вітер, що летить з-за моря,
Такий вологий, теплий і м'який.
У нього присмак неосяжності і волі.
Але він став занадто вже різкий.
Ти ясна зоря на моєму небі,
Але одна в холодній пустоті.
Мені ж до світла і до волі треба,
Тому ти шлях не вказуєш мені.
Свидетельство о публикации №108092000953
не люблю украинский
не люблю поэзию
но люблю то, как ты пишешь.
очень сильно понравилось.очень. :)
Квиточка 20.09.2008 18:40 Заявить о нарушении
Вредный 21.09.2008 22:48 Заявить о нарушении