МОВА
Й подихом хлібів в широкім полі,
Ти звучиш, мов пісня золота,
Що співа козак її на волі.
Рідна мово! Ти життя моє,
Бо коли в далекому я краї –
Сил мені все більше додає
Щебет солов’я у ріднім гаї.
Мово предків, з давніх тих часів
Ти боролася за правду й волю
Й вижила під ігом ворогів,
Що завдали Україні болю.
Ти росла впродовж тяжких років,
Ти цвіла волошкою у житі
Й одарила розумом синів,
Тих, що вічно славою покриті.
Материнська мово, ти свята!
Ти силою й красою надихала
І Тараса, й Лесю, і Франка –
З їхніх вуст ти піснею звучала.
Тож нехай шумить Дніпро Славута,
Хай гуляє вітер у степах –
Всюди нашу мову буде чути!
Хай звучить стражденна у віках!
Аліна Вороніцька
1997р.
Свидетельство о публикации №108091902057
...Нова радисть стала
Яка нэ бувала
Над Вкраиной звызда ясна
весь мыр воссияла...
Светлана Рассказова 19.09.2008 14:32 Заявить о нарушении
Светлана Рассказова 22.09.2008 18:03 Заявить о нарушении