рефлексия благородная

прости, мені прости...
я надцять помилок тобі не всправив!
не вбивця-вбитий...
близько підійти, й в захвАт....
і поцілунком озаґлавить...

і падає кленова фарба меж
осіння - кличе паводки весінні
і коло горла виточений меч
таки, таки, таки, таки
любови... і зізнання.
веду маля крізь вимечену стеж.


Рецензии