Край села стоїть хатина.
Кажуть, відьма там живе.
Кажуть, гарна, чорнобрива.
Кажуть, кіт у неї є.
Кажуть, водить з ним розмови,
Коли нічого робить.
Від одного її слова,
Кажуть, цілий ліс шумить.
Зіллями вона лікує,
Може і поворожить.
Може добре, не те слово,
З каменя хлібець зробить.
Але де живуть ті люди,
Щоб добро то зрозуміть?
Відьма – отже вже погано!
Треба відьму утопить!
А вона була побожна.
Богом у добрі клялась.
Люди те не чули слово.
Зараз відьму убивать.
Всього, що не розуміють
Люди позбуваються.
Якщо навіть це людина,
Якщо навіть лікарка…
Вiдьма
© Copyright: Юлия Бырсан, 2008
Свидетельство о публикации №108091600339
Свидетельство о публикации №108091600339
Рецензии