У мишино-мокрих кольорах

Дощ розбився, вітер - парашут,
голубої крові - на відро.
То за ним по хмарам била б`ють,
виїдає гливке ніч нутро.

В жилах міста згустки порожнеч.
Є за що - гріши чи совість май.
Затушую ноти поміж втеч,
занотую в кроках тиші драйв.

На відлунні побудую гру,
із підмосток суті суєти,
де вагою й важелем є рух,
а до раю - зрізані кути.

Западе під очі доброта -
штрих на серці, наче пензля мах
в німбах, надмальованих котам,
у мишино-мокрих кольорах.

Хай лежить собі, а я піду -
піднесу її в думках до слів,
щоб на щастя впасти чи біду
та у дівах вилічити вдів.

Загорівся криком від реклам,
вивітрив кишені та погас.
Німби надмальовую котам -
кепський з мене нині богомаз.

15 Вересня 2008


Рецензии
З котами ми вже розбиралися на ПМ.
виїдає гливке ніч нутро - краще "виїдає ніч гливке нутро"
А чому доброта "западе під очі"?
Я не дуже вредна?

Леся Романчук   19.09.2008 20:27     Заявить о нарушении
Я таку Тебе люблю - вредну ;)
А часом "гливке" - наголос не над "и"?
А доброта "западе під очі" тому що, коли людина добра,
вона привітна - значить часто усміхається, а при усмішці
під очима дещо темнішає ;)
Але ще подумаю - щоб замінити...

Юрий Лазирко   19.09.2008 21:29   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.