Не згасай

Омріяне сяйво твоїх плинних думок...

Застила полотном мої стиглі вуста...

Неймовірним потягом лине роса...

Яскравими нотами в танці квіток...

Нереальні фантазії, жага сердець...

Дискутують в мелодіях. Ніжним ковтком

Я зіллюся з тобою смугастим вінком...

Обійму мерехтливо осередок фортець...

Черемшиновий рай... Терпну чуйністю слів...

В поцілунках шепочу тобі: «Не згасай...»

Почуття невгамовні, вони через край...

Я хмаринка твоя в необачності снів...


Рецензии