Перегорни стор нку небуття

Перегорни сторінку небуття,

Що заважає литися коханню.

Твоїми істинами повниться життя,

І ця розлука – то лиш мить остання

Тривожної жагучої струни,

Лелечого натішеного серця,

Печалей і нестерпної вини,

Моїх очей всі зливи та озерця.

Перегорни сторінку каяття

І відзеркалься в зоряному гроті.

Побачиш наших обріїв злиття

Та єдність душ в нестримному польоті


Рецензии