Перегорни стор нку небуття
Що заважає литися коханню.
Твоїми істинами повниться життя,
І ця розлука – то лиш мить остання
Тривожної жагучої струни,
Лелечого натішеного серця,
Печалей і нестерпної вини,
Моїх очей всі зливи та озерця.
Перегорни сторінку каяття
І відзеркалься в зоряному гроті.
Побачиш наших обріїв злиття
Та єдність душ в нестримному польоті
Свидетельство о публикации №108091503294