Ідуть серця. Годинники навчили.
І скрегіт днів, гортання сторінок.
Немає слів: вони мене не мали,
я тихий звук заледве чи з книжок.
Лампада миті - руки, роси, руси,
моїх віків - вінки, вівтар, відтік.
Я маю жить, колись померти в русі,
Неждано так скінчивши клятий лік.
Я птиця Рукхх. І рудиментні крила
живку снагу повітря чують мент.
Я б*ю боки, свої боки щосили,
Та не злитить до неба рудимент.
Ідуть серця. Годинники навчили.
І скрегіт днів, незрячий шепіт мов...
Я ставлю кому в цьому божевіллі,
і хтось подовжить нелітання знов.
Рудимент
© Copyright: Леся Свиченко, 2008
Свидетельство о публикации №108091300912
Свидетельство о публикации №108091300912
Рецензии
Отличные стихи: образные, афористичные.
Только не могу понять:
Ідуть серця. Годинники навчили.
І скрегіт днів, гортання сторінок.
Немає слів: вони мене не мали,
я тихий звук заледве чи з книжок.
Навчили - мали?
Владимир Немерцалов 02.05.2009 23:45 • Заявить о нарушении
Только не могу понять:
Ідуть серця. Годинники навчили.
І скрегіт днів, гортання сторінок.
Немає слів: вони мене не мали,
я тихий звук заледве чи з книжок.
Навчили - мали?
Владимир Немерцалов 02.05.2009 23:45 • Заявить о нарушении