Заграй мен1, скрипко, люба...

Заграй мені, скрипко, люба,
Заспокій серденько.
Ніжним голосом голуба,
Мов ласкава ненька.
Ти чаруєш душі співом,
Все про кривду знаєш,
Пригощаєш чорносливом,
Молиш та благаєш...
Бавиш струнами-віками,
Голосом чарівним,
Всіх поєднуєш з зірками,
З Північчю та Півднем.
Розлучаєш з небом хмари,
Скрипонька рідненька,
Наближає нічні мари
Місяць молоденький.
Де тепер моя домівка -
Скелі старовинні.
На Поліссі - Шепетівка,
Згадую донині!


Автор Геннадій Сівак.
13 червня 1998 року.


Рецензии
Супер,Як гарно!Напивно, як сама мова!Читаешь и душа спивае.Елена.

Елена Буданцева Ившина   07.09.2008 20:39     Заявить о нарушении
Олена!
Дякую Вам щиро за теплий відгук, за те що Ви теж любите українську, таку чудову мову!
З теплом і повагою, Геннадій Сівак.

Геннадий Сивак   08.09.2008 08:51   Заявить о нарушении