О, пронеси!
Не осягнуть Всевишнього путі.
Спаситель знав, що має він сконати
У вікопомних муках на хресті.
Та духом тверд, він тілом був людина
І руки зніс небесному отцю:
«Болять тобі майбутні муки сина.
О, пронеси повз мене чашу цю!»
Шануєм над усе гординю нашу,
А долю обминути — суєта.
Смиренно ж пиймо сю гіркую чашу,
Бо чим ми в Бога ліпші за Христа!
Свидетельство о публикации №108082904121
торкне кожне зачерствіле серце.
З повагою та вдячністю,
Тетяна
Татьяна Левицкая 07.10.2008 16:47 Заявить о нарушении
Леся Романчук 07.10.2008 19:50 Заявить о нарушении