Щастя у колисцi

Щастя у колисці звилося клубочком.
На полиці часу сни поміж людей.
Просвітками - ночі вишита сорочка
прилягла відсвітом до земних до грудей.

Мандри манівцями вистелені ланцям,
огинають тишу каравани міст.
Лиш цвіркун плескоче світлячковим танцям -
пробирає око люмінальний твіст.

Дивляться з-під лоба дві церковні бані,
а хрести-зіниці ввігнуті у вись,
пустка править службу в летаргічнім стані -
літургія літа в здавленім "колись".

Так здається - здавна тут вселилась совість,
приховала очі, поховала срам.
Ні краплини віри, ані неба в слові,
зачекався світла позабутий храм.

І коли в колисці ворухнеться щастя
розділю свій подих, наче хліб - напів,
притулю надію, мов прийму причастя.
Храм Тривоги Серця - колисанки спів.

28 Серпня 2008


Рецензии
Як тобі добре! Маєш щастя, що сопе собі тихенько в колисці. То найкращий час - коли воно таке маленьке, таке любе. Можна на ручки взяти, поколисати. Колисаночку поспівати.
хай росте тобі здоровеньке твоє щастя!

Леся Романчук   28.08.2008 22:29     Заявить о нарушении
Скоро ті щастя виростають, тож поки є можливість - люляю :)
Дякую Лесю!

Юрий Лазирко   04.09.2008 22:59   Заявить о нарушении