Дощем я впала в волосся твоє -
Так голосно й ніжно впіклось щось у груди!
Надію на тебе ніщо не дає -
"Мене він зтрусив!" - ви бачили, люди???
А дощ все іде і іде без упину...
Картається небо все гірше за мною.
Що впала тобі, протеклася до спини.
Тобі ж це здалось лиш природною грою.
Я вже не вернусь і мене не побачить -
Ні сонце, ні райдуга, ані зірки...
бажай мені, небо, будь ласка, удачі -
Я йду відчиняти до серця хвіртки!
Ніхто хай не плаче і небо не просить
Зтікти по обличчю коханого вниз...
Не будьте, дівчата, наївними. досить!
А це мій кінець. Любий мій, усміхнись...
Дощ - то я...
© Copyright: Клеманс Вин Бастет, 2008
Свидетельство о публикации №108082403625
Свидетельство о публикации №108082403625
Рецензии