Чому у початку
у радості – смуток, у щасті – розлуку?
Як Зло із Добром знову вийшли на герць,
хто нам заборонить триматись за руки?
Чи чорне, чи біле – байдуже мені,
навколо війна, на чиєму ми боці?
Коли Перемогу везтимуть в труні,
навряд чи помітять смітинку у оці.
У вирі галактик так важко знайти
краплину розради як ліки від болю.
Молися, коли на узбіччі хрести,
не знаю лише, хто із нас збожеволів.
Я все розумію, навіщо слова?
Мені б зазирнути востаннє у очі.
О, як від асфальту болить голова,
та час повернути не можу й не хочу.
Свидетельство о публикации №108082403245
Тільки рядок про асфальт вже надто урбаністичний...
Марина Анненкова 12.12.2009 14:46 Заявить о нарушении